ДА́РБЕННИЙ, А, Е.
Да́рбенний, а, е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 358.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДАРЕ́ВНИЙ, А, Е. →← ДАРА́БЧИК, КА,